Фантастичні герої повісті «Ніч перед Різдвом»

 Образ Солохи  

Ми знайомимося із Солохою на початку повісті, коли вона літає на мітлі і збирає зорі. За зовнішніми ознаками вона не схожа на відьму. Жінка 40 років «Ні гарна не погана з себе». Мати коваля Вакули. Але вона літає на мітлі, про неї ходять  недобрі плітки. Баби говорять: що бачили у неї із заду  хвіст, що чорною кішкою перебігала дорогу, що перетворюється  в свиню, співає півнем, що з розпущеною косою, в самій сорочці, доїть корів.

       Як людина вона мала  корисні наміри, хотіла  вийти заміж за багатого Чуба і прибрати до  рук  його багатство. Сварила Вакулу з Чубом, щоб Вакула не одружився з Оксаною, і не прибрав до рук майно Чуба.

 Образ Чорта.

Опис гоголівського чортазбігається з описом чорта з легенди, та кінофільму:

вузенька мордочка, закінчувалася, як і в наших свиней круглим п’ятачком, гострий та довгий  хвіст, тонкі ноги, козляча борідка, чорний колір тіла. Йому останню ніч залишилося вештатися по білому світу та підюжувати на гріхи добрих людей. Завтра ж, тільки вдарять перші дзвони,  побіжить він, підібгавши хвоста, до своєї барлоги.

Як людина він залицяється до Солохи, мстить Вакулі за малюнок, який той написав у церкві на стіні. «Петро в день Страшного суду виганяє чорта з пекла».

Образ Пацюка.

 Посередником між нечистою силою і людьми є Пацюк. Він  за уявленням селян,  «немного сродни чёрту» але свою магію спрямовує  на лікування людей, шептанням знімав недуги, або якщо хто вдавився кісткою, то так бив у спину, що кістка проходила куди слід. Був колись запорожцем, але чи його прогнали, чи він сам утік, цього ніхто не знав. Жив як справжній запорожець: нічого не робив, спав три чверті дня, їв за шістьох. Низенький, широкий, в таких широких шароварах, що хоч , як би він ступав, ніг зовсім не було видно. Здавалося, начебто діжка іде сама собою. Останнім часом його рідко бачили де - небудь. Пролазити в двері йому з кожним роком ставало все тяжче. Він був ледачіший за Чуба,(говорив Вакула), їв  вареники, навіть не підіймаючи рук. Вони самі потрапляють йому до рота.

       

Ніч перед Різдвом (сюжет)

Дія повісті хронологічно приурочено до епізоду царювання Катерини II - останньої депутації запорожців, що відбулася в 1775 р і пов'язаної з роботою Комісії щодо скасування Запорізької Січі.

Сюжет твору розгортається в Диканьці, на Україні. Ніким не помічені, в небі кружляють двоє: відьма на мітлі, яка набирає в рукав зірки, і чорт, який ховає місяць в кишеню, думаючи, що настала темрява утримає будинку багатого козака Чуба, запрошеного до дяка на кутю, і ненависний біса коваль Вакула (який намалював на церковній стіні картину Страшного суду і посрамляет чорта) не наважиться прийти до Чубової доньці Оксані.

Чуб із кумом не знають, чи йти в такій темряві до дячка, проте вирішуються і йдуть. Будинки залишається красуня Оксана. Приходить Вакула. Оксана насміхається над ним. У двері стукає збився з дороги Чуб, без кума, який вирішив повернутися через влаштованої чортом хуртовини додому. Однак, почувши коваля, Чуб вирішує, що потрапив у хату кульгавого Левченка. Чуб відправляється до матері Вакули, Солохи, яка і є та сама відьма, яка крала з неба зірки.

До Оксани приходять її подруги. Оксана зауважує на одній з них розшиті золотом черевички (черевички). Оксана гордо заявляє, що вийде заміж за Вакулу, якщо той принесе їй черевички, «що носить цариця».

Між тим чорта, з користю проводить час у Солохи, налякав голова, не пішов до дяка на кутю. Чорт залазить в мішок, залишений серед хати Вакулою, а в іншій незабаром лізе і голова, бо до Солохи прийшов дяк. Загравати з Солохою дякові теж доводиться лізти в мішок, бо приходить Чуб. Втім, незабаром Чуб лізь у той же мішок, уникаючи зустрічі з повернулися Вакулою. Поки Солоха розмовляє на городі з прийшли слідом коваля козаком Свербигуз, Вакула забирає мішки, пояснюючи собі їх тяжкість своїм пригніченим станом після зустрічі з Оксаною.

У натовпі колядників коваль знов зустрічає Оксану, яка повторює свою обіцянку з приводу черевичек. З горя Вакула вирішує втопитися, кидає всі мішки, крім самого маленького, і тікає.

Злегка заспокоївшись, Вакула хоче спробувати ще один засіб: він приходить до запорожця Пузатого Пацюка, який «трохи схоже біса», і отримує туманний відповідь, що чорт у нього за плечима. Передчуваючи славну здобич, чорт вискакує з мішка і, сівши на шию коваля, обіцяє йому цієї ж ночі Оксану. Хитрий коваль, вхопивши чорта за хвіст і погрожуючи його перехрестити, стає господарем становища і велить біса везти себе «в Петербург, просто до цариці».

Опинившись в Петербурзі, коваль приходить до запорожців, з якими познайомився восени, коли вони проїжджали через Диканьку. За допомогою чорта він домагається, щоб його взяли на прийом до цариці. Дивуючись розкоші палацу і чудний живопису, коваль опиняється перед царицею і просить у неї царських черевичків. Зворушена такою простодушністю, Катерина звертає на цей пасаж увагу стоїть віддалік Фонвізіна, а Вакулі дарує черевички.

У селі в цей час диканські баби сперечаються, яким саме чином наклав на себе руки Вакула. Ці пересуди бентежать Оксану, вона всю ніч не може заснути, а до ранку «закохалася по вуха в коваля». Повернувшись коваль виймає зі скрині нові шапку й пояс і відправляється до Чуба з проханням віддати за нього Оксану. Чуб, прельщённий подарунками та розсерджений віроломством Солохи, відповідає згодою. Йому вторить і Оксана, готова вийти за коваля «і без Черевички».

Завівши сім'єю, Вакула розписав свою хату фарбами, а в церкві намалевал чорта, та «такого гидкого, що всі плювали, коли проходили повз».

Елементи фантастики у творі Гоголя "Вечори на хуторі біля Диканьки"

Якщо говорити про фантастику і реальності в творах Гоголя, то вперше ми зустрічаємося з цими елементами в "Вечорах ...".

"Вечори ..." були написані у зв'язку з тим, що російська громадськість проявила інтерес до України в цей період: її звичаїв, побуту, літератури, фольклор. І ось, Гоголь вирішує відповісти на потребу в українській тематиці своїми художніми творами.

"У" Вечори ... "герої у владі релігійно-фантастичних уявлень, язичницьких і християнських вірувань ... В оповіданнях про недавні події, про сучасність демонічні сили сприймаються як марновірство. Ставлення самого автора до надприродним явищам іронічне ... Чарівно-казкова фантастика відображається Гоголем не містично, а більш-менш олюдненої ... "

Чортам, русалкам, відьмам надаються цілком реальні, певні людські властивості. Так, чорт з повісті "Ніч перед Різдвом" "попереду - досконалий німець", а "ззаду - губернський стряпчий в мундирі". І, доглядаючи за Солохою, він нашіптував їй на вухо "те саме, що звичайно нашіптують всього жіночого роду".

Фантастика, вплетена письменником в реальне життя, набуває у "Вечорах ..." "Принадність наївно-народної уяви і, безсумнівно, служить поетизації народного побуту". Але при цьому християнське погляд Гоголя поступово змінюється (росте). 

"Вечори на хуторі біля Диканьки"

«Вечори …», складаються з 8 повістей, діляться рівно на 2 частини, і кожна передує передмовою уявного видавця.